Ro-17
Зовнішній вигляд
Історія | |
---|---|
Японія | |
Назва: |
Ro-17 (呂号第十七潜水艦) «Підводний човен №34» (第三十四潜水艦) |
Будівник: | корабельня ВМФ у Куре |
Закладений: | 24 вересня 1920 |
Спуск на воду: | 21 лютого 1921 |
Отриманий: | 20 жовтня 1921 |
Знятий: | 1 квітня 1936 |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | Підводний човен типу Kaichū III (тип Ro-16) |
Водотоннажність: | 740/772 (стандартне/повне над водою), 997 (при зануренні) |
Довжина: | 70,1 м |
Ширина: | 6,1 м |
Осадка: | 3,7 м |
Двигуни: |
2 дизелі Sulzer загальною потужністю 2900 к.с. 2 електромотори загальною потужністю 1200 к.с. |
Швидкість: | 16,5 вузла (над водою), 8,5 вузла (при зануренні) |
Дальність плавання: | 6000 миль при швидкості 10 вузлів (над водою) |
Максимальна глибина: | 45,7 м |
Екіпаж: | 46 |
Озброєння: |
6 × 450-мм торпедних апаратів (4 носові, 2 зовнішні), 10 торпед 1 80-мм гармата / 28 калібрів |
Ro-17 (呂号第十七潜水艦) — підводний човен Імперського флоту Японії. До введення у Японії в першій половині 1920-х років нової системи найменування підводних човнів мав назву «Підводний човен № 34» (第三十四潜水艦).
«Підводний човен № 34», який належав до типу Kaichū III, спорудили у 1921 році на корабельні ВМФ у Куре. По завершенні корабель класифікували як належний до 2-го класу та включили до складу 16-ї дивізії підводних човнів, яка базувалась у тому самому Куре.
1 листопада 1924-го «Підводний човен № 34» перейменували на Ro-17.
1 квітня 1936-го Ro-17 виключили зі списків ВМФ.[1]