Борій

Борій (Bh)
Атомний номер	107
Зовнішній вигляд простої речовини	не відомий
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)	а.о.м. (г/моль)
Радіус атома	пм
Енергія іонізації (перший електрон)	кДж/моль (еВ)
Хімічні властивості
Ковалентний радіус	пм
Радіус іона	пм
Термодинамічні властивості
Густина	г/см³
Молярна теплоємність	Дж/(К·моль)
Теплопровідність	Вт/(м·К)
Температура плавлення	К
Теплота плавлення	кДж/моль
Температура кипіння	К
Теплота випаровування	кДж/моль
Молярний об'єм	см³/моль
Кристалічна ґратка
Період ґратки	Å
Температура Дебая	К
Інші властовості
Критична точка	н/д
H He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Борій у Вікісховищі

Бо́рій (лат. Bohrium, символ Bh) — штучно синтезований хімічний елемент з атомним номером 107, найважчий член сьомої групи (VIIB).

Найстабільніший ізотоп з отриманих — борій-267 з періодом напіврозпаду 17 с.

Ізотоп ²⁶¹Bh вперше був отриманий 1976 року в Об'єднаного інституту ядерних досліджень у Дубні групою вчених га чолі з Юрієм Оганесяном. У 1992 році елемент отримав назву «нільсборій» на честь Нільса Бора, пізніше однак, через те, що хімічні елементи ніколи не складалися з імені й прізвища вченого, назву було спрощено до сучасної.

Відомі ізотопи

Ізотоп	Маса	Період напіврозпаду	Тип розпаду
261Bh	261	12+5−3 мс	α-розпад в 257Db
262Bh	262	8,0±2,1 мс	α-розпад в 258Db
264Bh	264	0,44+0,60−0,16 с	α-розпад в 260Db
265Bh	265	0,9+0,7−0,3 с	α-розпад в 261Db
266Bh	266	1,7+8,2−0,8 с	α-розпад в 262Db
267Bh	267	17+14−6 с	α-розпад в 263Db
272Bh	272	10+12−4 с	α-розпад в 268Db

Джерела

• Nudat 2.3 [Архівовано 11 травня 2012 у WebCite]
• Глосарій термінів з хімії // Й. Опейда, О. Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк: Вебер, 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0